Новини законодавства – № 2

Новини законодавства та правові коментарі

1. Законом України від 15 березня 2016 року № 1022-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру» внесено кваліфікуючі ознаки до статей, що передбачають настання відповідальності за надання недостовірної інформації у декларації про доходи.

2. Указом Президента України «Про відзначення 20-ї річниці Конституції України» від 15 березня 2016 року № 94/2016 з метою сприяння консолідації суспільства навколо ідеї проведення конституційної реформи, формування високого рівня правової свідомості та правової культури населення країни, виховання у громадян поважного ставлення до Основного Закону України передбачено розроблення плану заходів із відзначення 20-ї річниці Конституції України з урахуванням пропозицій Організаційного комітету

3. Указом Президента України від 15 березня 2016 року № 96/2016 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня 2016 року “Про Стратегію кібербезпеки України”.

4. 14 березня 2016 року в Київській школі економіки відбулося обговорення реформування системи фінансування вищої освіти в Україні, на якому перший заступник Міністра освіти і науки Інна Совсун презентувала проект нового механізму фінансування вищої освіти.

 


 

Законом України від 15 березня 2016 року № 1022-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру» внесено кваліфікуючі ознаки до статей, що передбачають настання відповідальності за надання недостовірної інформації у декларації про доходи.

Так, примітку до статті 172-6 «Порушення вимог фінансового контролю» Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнено положеннями, що відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 мінімальних заробітних плат.

Примітку до статті 366-1 «Декларування недостовірної інформації» Кримінального кодексу України доповнено положеннями, що відповідальність за цією статтею за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат.

 

 

Указом Президента України «Про відзначення 20-ї річниці Конституції України» від 15 березня 2016 року № 94/2016 з метою сприяння консолідації суспільства навколо ідеї проведення конституційної реформи, формування високого рівня правової свідомості та правової культури населення країни, виховання у громадян поважного ставлення до Основного Закону України передбачено розроблення плану заходів із відзначення 20-ї річниці Конституції України з урахуванням пропозицій Організаційного комітету, яким, зокрема, передбачено:

1) проведення в обласних центрах, інших населених пунктах урочистих заходів із відзначення 20-ї річниці Конституції України за участю представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, дипломатичного корпусу, молоді, військовослужбовців – учасників антитерористичної операції,

2) покладання 28 червня 2016 року квітів до пам’ятників та пам’ятних знаків видатним історичним діячам українського державотворення;

3) активізацію діяльності з правового виховання учнівської та студентської молоді; підтримку ініціатив науковців, громадських об’єднань, спрямованих на популяризацію в засобах масової інформації, закладах культури, трудових колективах, військових частинах питань щодо розвитку конституціоналізму в Україні, проведення конституційної реформи;

4) проведення конкурсу серед студентів та молодих науковців на найкращу наукову роботу щодо сучасної конституційної реформи як запоруки дальшого прогресивного розвитку України;

5) забезпечення разом із Національним банком України виготовлення та випуск в обіг у встановленому порядку пам’ятної монети на відзнаку 20-ї річниці Конституції України та випуск в обіг поштової марки і конверта, присвячених події.

 

 

Указом Президента України від 15 березня 2016 року № 96/2016 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня 2016 року “Про Стратегію кібербезпеки України”.

Так, зазначено, що дедалі частіше об’єктами кібератак та кіберзлочинів стають інформаційні ресурси фінансових установ, підприємств транспорту та енергозабезпечення, державних органів, які гарантують безпеку, оборону, захист від надзвичайних ситуацій. Загрози кібербезпеці актуалізуються через дію таких чинників, зокрема, як:

невідповідність інфраструктури електронних комунікацій держави, рівня її розвитку та захищеності сучасним вимогам;

недостатній рівень захищеності критичної інфраструктури, державних електронних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, від кіберзагроз;

безсистемність заходів кіберзахисту критичної інфраструктури;

недостатній розвиток організаційно-технічної інфраструктури забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту критичної інфраструктури та державних електронних інформаційних ресурсів;

недостатня ефективність суб’єктів сектору безпеки і оборони України у протидії кіберзагрозам воєнного, кримінального, терористичного та іншого характеру;

недостатній рівень координації, взаємодії та інформаційного обміну між суб’єктами забезпечення кібербезпеки.

Стратегією визначено, що Національна система кібербезпеки має насамперед забезпечити взаємодію з питань кібербезпеки державних органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань, правоохоронних органів, наукових установ, навчальних закладів, громадських об’єднань, а також підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які провадять діяльність у сфері електронних комунікацій, захисту інформації та/або є власниками (розпорядниками) об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

Основу національної системи кібербезпеки становитимуть Міністерство оборони України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служба безпеки України, Національна поліція України, Національний банк України, розвідувальні органи.

 

 

14 березня 2016 року в Київській школі економіки відбулося обговорення реформування системи фінансування вищої освіти в Україні, на якому перший заступник Міністра освіти і науки Інна Совсун презентувала проект нового механізму фінансування вищої освіти.

Інна Совсун зазначила, що сьогодні питання фінансування вищої освіти потребує кардинальних змін. Система державного замовлення є застарілою та не спирається на об’єктивні дані та наукові методики, а також дає привід звинувачувати державних замовників у «ручному розподілі». В умовах ринкової економіки, коли приватні компанії становлять більшість на ринку праці, державне замовлення не відповідає запитам суспільства і потребам ринку праці.

Нова модель фінансування повинна бути прозорою й ефективною у використанні бюджетних коштів, а також розширювати свободи вищих навчальних закладів самим розпоряджатися грошима. Запропонована МОН модель фінансування вищої освіти складається з чотирьох елементів. Перший ключовий елемент – це базове (блочне) фінансування ВНЗ. Другий – соціальний фонд. Третій – фонд розвитку (фонд капітальних видатків). Четвертий – фонд державної цільової підтримки, де будуть закладені гроші на підтримку тих категорій населення, яким держава надає додаткову підтримку на здобуття вищої освіти.

Відповідно до базового або блочного фінансування вищий навчальний заклад отримуватиме 80% гарантованого фінансування від минулорічних коштів. Це надасть можливість університету планувати свою роботу на наступний рік. Решта 20% фінансування будуть розподілені за показниками результативності роботи ВНЗ. Сьогодні за цими показниками пропонується враховувати кількість студентів, які обрали той чи інший університет. При цьому важливо звернути увагу на фінансування студента в залежності від обраної ним спеціальності. Інженерні спеціальності повинні отримувати більше фінансування, адже потребують використання лабораторій та додаткового обладнання. Серед інших показників результативності роботи університету перший заступник Міністра назвала наукові публікації, науково-дослідну діяльність закладу, рівень інтернаціоналізації, показники працевлаштування випускників, залучення інших джерел фінансування для наукових досліджень.

Соціальний фонд дозволить відокремити фінансування роботи університетів від стипендій. Також потрібно розділити академічні стипендії, за результатами навчання студентів, від соціальних. «Державою на стипендії в різні роки виділялося 30-40% від загальних видатків на вищу освіту. Сьогодні ці видатки складають майже 6 млрд гривень. Звісно, що 60% студентів не можуть мати найкращі показники успішності», – зауважила перший заступник Міністра.

Завдання четвертого елементу нової моделі фінансування – фонду розвитку (капітальних видатків) – полягає у спрямуванні коштів на проекти розвитку університету, або на його капітальні інвестиції. Приватні вищі навчальні заклади теж можуть отримувати державне фінансування на студентів із числа найкращих абітурієнтів, якщо вони виявили бажання навчатися у приватному закладі.

Представлена Міністерством освіти і науки України модель фінансування вищої освіти відкрита до широкого обговорення та пропозицій громадськості, експертів.

Відділення зв’язків з громадськістю


Кількість переглядів сторінки: 403