Правові коментарі — № 3

Новини законодавства та правові коментарі

КОМЕНТАР
до проекту Закону України «Про превентивні і компенсаційні засоби у зв’язку з катуванням, нелюдським чи таким, що принижує гідність, поводженням або покаранням щодо засуджених та осіб, узятих під варту, та запровадження інституту пенітенціарних суддів» (реєстраційний номер 4936 від 08.07.2016)

Однією із важливих умов розбудови правової держави є реалізація конституційного припису, закріпленого у ст. 3 Конституції України: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Наведене положення є складовою європейських правових цінностей і охороняється,зокрема ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: «Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню». Слід зауважити,що норма з таким же змістом закріплена і у ст. 28 Конституції України. Право, передбачена вказаними нормативними документами, є абсолютним і не може бути обмежене ні за яких умов.

Зважаючи на те, що переважна більшість заяв проти України, які розглядаються Європейським судом з прав людини, стосуються порушення ст.3 (заборона катування), ст.5 (Право на свободу та особисту недоторканність) і 6 (Право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, прийняття Закону «Про превентивні і компенсаційні засоби у зв’язку з катуванням, нелюдським чи таким, що принижує гідність, поводженням або покаранням щодо засуджених та осіб, узятих під варту, та запровадження інституту пенітенціарних суддів» є справді важливим і необхідним кроком до наближення національної системи права до європейських стандартів. Дійсно, необхідність існування належних превентивних та компенсаційних заходів в Україні вимагається її зобов’язаннями перед Організацією Об’єднаних Націй та Радою Європи.

Порушення наведених вище нормативних приписів з огляду на неналежні умови тримання під вартою та під час виконання покарань, незабезпечення у відповідних установах необхідної медичної допомоги, особливо для лікування таких важких хвороб як ВІЛ/СНІД, туберкульоз, рак тощо, є системною проблемою в Україні, встановленою практикою Європейського суду з прав людини, і потребує термінового вирішення.

Законопроектом передбачається створення превентивних та компенсаційних заходів у зв’язку з неналежним поводженням щодо засуджених та взятих під варту осіб, закріплення їх поняття, видів, процедур застосування, а також відповідальних суб’єктів.

У відповідності до наданих у законопроекті дефініцій (ст. 1проекту Закону) превентивними заходами є дії, що вживаються на підставі відповідного рішення пенітенціарного судді та спрямовані на припинення або попередження катувань, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання; компенсаційними заходами є дії, що вживаються на підставі відповідного рішення пенітенціарного судді та спрямовані на відшкодування жертвам катувань або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання матеріальної та (або) моральної шкоди.

Ст. 4 і ст. 5 проекту Закону передбачають відповідно «Види превентивних заходів» і» Компенсаційні заходи».

Як вказують суб’єкти законодавчої ініціативи, ці заходи спрямовуються до однієї цілі – припинення катувань, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання, а також попередження його повторного виникнення або порушення, яке може статись з огляду на сукупність обставин в індивідуальних випадках. Тобто вони розраховані як на припинення триваючих порушень, які почались, так і на ті, які ще тільки можуть початись.

Проект закону «Про превентивні і компенсаційні засоби у зв’язку з катуванням, нелюдським чи таким, що принижує гідність, поводженням або покаранням щодо засуджених та осіб, узятих під варту, та запровадження інституту пенітенціарних суддів» передбачає певну процесуальну специфіку застосування превентивних та компенсаційних заходів, у порівнянні із чинним Кримінальним процесуальним кодексом України.

Водночас як дискусійний аспект законопроекту, слід вказати на запровадження інституту пенітенціарного судді. Зокрема, на сьогодні зроблені значні кроки щодо підвищення ефективності судової влади через запобігання упередженості суддів (слід згадати хоча б автоматизовану систему документообігу), а відповідно до проекту Закону передбачається доповнення Закону «Про судоустрій та статус суддів»: «З числа суддів місцевого загального суду обирається пенітенціарний суддя, який здійснює повноваження в окремих категоріях справ осіб, які взяті під варту, засуджених, а також звільнених із цих установ осіб. … Пенітенціарний суддя не звільняється від виконання обов’язків судді першої інстанції, проте здійснення ним таких повноважень ураховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення. Допускається обрання більше одного пенітенціарного судді, якщо в межах його територіальної юрисдикції знаходиться дві або більше установ виконання покарань, або установа попереднього ув’язнення».

 

Завідувач кафедри теорії та історії держави і права
А.М.Кучук

 


Кількість переглядів сторінки: 178