Їм є про що сказати!

Новини університету
Жінки-викладачі – люди цілеспрямовані, розумні, наполегливі. Вони кожного дня передають свій досвід студентам та курсантам ДДУВС. Та іноді так хочеться поглянути на них по-новому, адже їхній внутрішній світ, такий багатовимірний та яскравий, часто лишається поза увагою. Спробуємо привідкрити завісу та поговорити про вподобання, хобі та інші несподівані речі з начальником відділу організаційно-аналітичної роботи та контролю Наталією Лиходієвською, завідувачем кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Іриною Грицай та старшим викладачем кафедри тактико-спеціальної підготовки Оксаною Мисливою.

Жінки-викладачі ДДУВС – люди цілеспрямовані, розумні, наполегливі.

 

Яким був Ваш перший досвід роботи? Чи сподобалось Вам?

Ірина. Це і по сьогоднішній день викладацька діяльність, а також наукова робота.

Оксана. Першим досвідом роботи це навряд чи можна назвати, а ось найбільш пам’ятним на початку професійного становлення – так. Це те, що змусило йти обраним шляхом й залишитися на ньому донині. Система досудового розслідування у минулому припускала штатні підрозділи дізнання, як допоміжну форму розслідування стосовно попереднього слідства. Слідчі підрозділи завжди мали значне навантаження, тож допомогою молодих спеціалістів, які бажали отримати досвід роботи, «не цуралися». То була справжня перемога, коли перший досвід опитування ймовірних свідків дозволив відпрацювати версію про підозрюваних осіб і повернути викрадене майно заявнику.

 

Назвіть 2-3 речі, без яких не можете уявити свого життя.

Наталія. Напевно, без віри, надії та кохання… А ще без батьківського дому. Тому що коли тобі повсякчас є куди повертатися, ти захищений та вільний.

Ірина. Речі, без яких я не можу уявити свого життя – це сім`я, мрія та Інтернет.

Оксана. Це родина, робота, а також розваги.

 

Опишіть свій ідеальний день.

Ірина. Він повинен бути динамічним та результативним. В ідеальному дні має бути присутнє все: сім`я, робота, а також певний результат. Це найкраща характеристика мого ідеального дня.

Оксана. Будь-який день робить ідеальним досягнення запланованої мети незалежно від того, чи то робота, чи то навчання, чи то відпочинок.

 

За що в своєму житті ви вдячні найбільше?

Наталія. В першу чергу я вдячна долі за те, що вона подарувала мені можливість бути такою, якою я є. Моє життя вельми насичене. Я вдячна за все: і за перемоги, і за поразки, і за те що доля дала немало уроків. Хоча вони іноді завдавали болю, але зробили мене мудрішою, досвідченішою і сильнішою.

Ірина. Найбільше я вдячна своїй родині за любов.

Оксана. Понад усе в своєму житті я вдячна батькам за подароване життя, турботу та виховання, що й донині надають можливість отримувати нові продуктивні навички та спілкуватися з прогресивними людьми.

 

Як найвлучніше пояснити вираз «жіноче щастя»?

Наталія. Жінка щаслива тоді, коли склалася її доля, коли вона реалізувала себе, при цьому має гарну сім`ю, коли у неї добрі, виховані діти. Якою б сильною і мужньою не була жінка, в своїй душі вона прагне відчувати, що її люблять.

Ірина. Справжнє жіноче щастя, на мою думку, це любов.

Оксана. Риторичні питання типу «жіноче щастя» вимагають риторичних відповідей про певні стереотипи. Щастя – це ірраціональне почуття без ознак статі.

 

Яку страву готуєте вдома найчастіше?

Наталія. Взагалі дуже люблю готувати різноманітні страви, але найчастіше полюбляю куховарити український борщ та сибірські пельмені.

Ірина. Страви мають бути смачними, поживними та корисними.

Оксана. Яка ж національна українська кухня без борщу та м`ясних страв?!

 

Назвіть 3 місця, які в своєму житті має відвідати кожен.

Наталія. Подорожі для мене – це частина мого життя. Останнім часом я багато подорожую. Вважаю, що кожна людина в своєму житті має побачити єгипетські піраміди, білі ночі в м. Санкт-Петербурзі та Венеціанський карнавал. Думаю, кожен повинен мати таку можливість.

Ірина. Взагалі в житті є три місця через які проходить кожна людина, навіть не дивлячись інколи на свої бажання. Серед моїх мрій – три місця, які я маю намір відвідати. Але про них я вам розповім, коли зроблю це.

Оксана. Сюди я б віднесла Японію, театр «Ла Скала», виставку сучасних технологій (наприклад, смарт робопарк).

 

Який фільм/серіал Ви б порадили переглянути для саморозвитку, натхнення?

Наталія. Я би порадила в першу чергу прочитати книгу Чін-Нінг Чу «Кам`яне обличчя, чорне серце. Азіатська філософія перемог без поразок». На мою думку, ця книга якнайточніше описує людську природу виживання і досягання своїх цілей в суспільстві. В ній Схід гармонійно поєднується з Заходом. Ще обов’язково варто ознайомитися з книгою Роберта Гріна «48 законів влади». Ця книга читається не як художня. В будь-якій життєвій ситуації ви відкриваєте її, шукаєте потрібний закон і вивчаєте його. Мені сподобався вираз Людовіка ХІV, який і зараз іноді доречний: «Кожного разу, коли я призначаю на посаду людину, я породжую тисячі незадоволених і одного невдячного». Багатьом керівникам дарують цю книгу. Що стосується фільмів, мені подобаються кінокартини за мотивами творів Михайла Булгакова. Серед таких – «Собаче серце», «Іван Васильович змінює професію».

Ірина. Для мене це, напевно, фільм «Форрест Гамп». Він про те, як людина досягає того, чого бажає, ставить перед собою мету і, не дивлячись ні на що, реалізує її.

Оксана. Із того, що подобається – це фільми «The Revenant», «Пірати Карибського моря» та сучасні серіали «Дикий Захід», «Смертельна зброя».

 

Опишіть найщасливіший спогад дитинства/юності.

Наталія. Так вийшло, що в мене всі дитячі спогади щасливі, навіть важко виділите щось конкретне. Загалом це ватага товаришів на подвір`ї, з якими я грала в хованки, козаків-розбійників, їздила на велосипедах. Згадую, що декілька разів намагалася пограти в ляльки з дівчатками, але потім зрозуміла, що це не моє. На жаль, дитинство не вічне, воно коли-небудь закінчується, і йому на зміну приходить доросле самостійне життя. Тому дійсно чудово, що в нашій пам`яті зберігаються дитячі спогади про дитинство, про цей прекрасний час, коли можна було гратися, веселитися і дивуватися життю. Дитинство для мене було, є і буде величезним світом, де присутнє все, що потрібно людині: люблячі батьки, свобода дій, безліч друзів і радість нових відкриттів.

Ірина. Це безумовно різноманітні зимові розваги в колі родини.

Оксана. Найкращі спогади – це моменти, коли на свята велика родина з різних куточків України збиралася разом.

 

Чи є у Вас життєвий девіз? Який саме?

Наталія. Дійсно є вирази, які допомагають на життєвому шляху: «Veni, Vidi, Vici» («Прийшов, побачив, переміг») Гая Юлія Цезаря, а також: «Вір в себе – і все неодмінно вийде!»

Ірина. Звісно є! «Можна виконати значну роботу, лише полюбивши її».

Оксана. «Мисли. Вдосконалюйся. Прагни більшого».

 

 


Кількість переглядів сторінки: 824