Юлія Хорольська: «Дарую посмішку і ворогу, і другу, прощаю винного, держать не вмію зла…»

Новини університету

Сьогодні в гостях у прес-службі завжди привітна, мила та усміхнена Юлія Хорольська, провідний фахівець факультету економіко-правової безпеки. Старший лейтенант поліції пише вірші зі шкільної парти, неодноразово виборювала призові місця на різних поетичних конкурсах, володарка «гран-прі» конкурсу молодих поетів Дніпра «Щоб далі йти дорогою одною». Як і з чого народжуються її вірші? – про це в інтерв’ю з талановитою поеткою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

Юлія Хорольська

 

Гадаю, що всім буде цікаво дізнатися, коли, як і де ти написала свій перший вірш?

Перший вірш народився, коли я була у 5-му класі. На олімпіаді з української мови та літератури необхідно було, як зараз пам’ятаю, написати поетичні рядки використовуючи такі слова: «роса – коса», «сонце – віконце», «стелиться – метелиця», «встаю – іду».

Тільки вранці рано сонце
Заглядає у віконце,
Я швидесенько встаю,
Одягаюсь і іду,
Бо у тата тільки я
Помічниця золота.
Дзвенить коса, блищить роса,
По коси рівно стеляться.
А як зима прийде, метелиця,
Я покладу суху траву коровці до обіду,
І молоко її таке смачне,
Запахне свіжим літом.

 

Чи бувають часи, коли не пишеться?

Буває, коли сумно або тривожно, емоції є, а викласти їх не виходить. Хоча варто зазначити, що після таких пауз народжуються рядки змістовніші, сильніші, емоційніші.

Нехай пробачать ненаписані рядки
Всі дні мої без настрою прожиті.
Години втоми… і пусті роки…
Слова, що болем до грудей прибиті…
Нехай пробачать ненаписані рядки…
Нездійснене, несказане – бажане…
Бо з часом добавляються роки,
А мудрість до нас прийде із роками…

 

Хто для тебе є взірцем? Хто відіграв домінантну роль у твоєму становленні, як поетеси?

Домінантну роль відіграла мама, хоча вона – фізик-математик, викладає в сільській школі окрім цих предметів ще й інформатику та астрономію, але душа у неї поетична. Саме мама привила любов до поезії.

Також варто відмітити, що взірцем і наставником із 2009 року для мене є професор кафедри українознавства та іноземних мов нашого університету Анатолій Михайлович Поповський, який допоміг мені у всіх моїх поетичних починаннях.

Юлія Хорольська

 

Чи маєш захоплення окрім літератури?

Моє захоплення – це моя робота. Я з гордістю можу заявити, що я люблю ДДУВС, університет – моє життя!

Юлія Хорольська, провідний фахівець факультету економіко-правової безпеки

 

Не від одного поета чула, що головне для творчості – мати свою музу. Без неї, мовляв, неможливо римувати, створювати нове, оригінальне, високе. Який твій погляд?

Не знаю, не готова стати в один ряд із тими хто стверджує, що повинна бути своя муза… У мене є свої емоції, своє життя, і саме тому є своя поезія. Я отримую заряд саме від миттєвості, і це не обов’язково позитивні моменти, мене надихає саме зміна емоційного стану, можливо, це і є те, що називають музою.

Ваші творчі плани на майбутнє.

В житті, хоч зроблено немало,
Я прагну кращого і мрію досягти
Чарівного й простого ідеалу,
А також фінішу – фінальної мети.
Не знаючи коли і де спочину,
І де знайду я спокій у житті?
Живу ось так… малюючи картину…
І пишучи дитячі ще вірші.
Дарую посмішку і ворогу, і другу
Прощаю винного, держать не вмію зла
І як попросять на підтримку дати руку.
Готова без вагань подати її я.

 

Пропоную поговорити ще на філософську тему: що для тебе щастя?

Коли думаю про щастя, приходять на думку рядки з пісні Олега Вінника «Щастя буває різним». Так от я можу сказати точно, я – щаслива людина, бо йду з поезією в серці по життю!

Я щаслива! Ви питаєте чому?
Тому, що я додому приїжджаю
І бачу тата, маму…їх люблю…
Цілую і з любов’ю обіймаю.
Я щаслива! Ви питаєте чому?
Тому, що двох сестричок маю
Це Іра і Руслана…їх люблю…
Цілую і з любов’ю обіймаю.
Я щаслива! Ви питаєте чому?
Тому, що я племінників вже маю
Їх вже чотири…я їх так люблю…
Цілую і з любов’ю обіймаю.
Я щаслива! Ви питаєте чому?
Тому, що є два зятя в тата й мами,
Їх сестри люблять і я їх люблю…
І кожен раз з любов’ю обіймаю.
Я щаслива! Ви питаєте чому?
Бо чоловіка вірного я маю,
Мене він любить, я його люблю…
Цілую і з любов’ю обіймаю.
Я щаслива! Ви спитаєте чому?
А я цю відповідь вже знаю –
Я вірю і надіюся, люблю…
Ціную все, що в цьому світі маю!!!

 

 


Кількість переглядів сторінки: 1 639