У Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ відбулися заходи до 31-ї річниці Чорнобильської катастрофи, під час яких вшанували учасників ліквідації наслідків страшної аварії.
Вже 31 рік минув із того дня, коли сталася найбільша трагедія за всю історію ядерної енергетики як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Сталася катастрофа в ніч на 26 квітня 1986 року та була спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції.
Більше 30 тисяч працівників ОВС та військовослужбовців внутрішніх військ виконували свій обов’язок, роблячи все можливе заради спасіння людей та майбутнього.
Не залишилися осторонь і співробітники нашого навчального закладу, які брали активну участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, зокрема, в охороні громадського порядку, евакуації людей, які опинилися у небезпечній зоні. З 15 квітня по 15 травня офіцери та курсанти Дніпропетровської спеціальної середньої школи міліції несли службу на контрольно-пропускних пунктах в’їзді у 30-кілометрову зону, охороняли 22 населених пункти, звідки було евакуйоване населення, патрулювали на автодорогах у зоні відчуження, здійснювали дозиметричний контроль місцевості. «Це був час, коли необхідно було проявити максимум пильності та уважності, з мужністю та витримкою виконати свою роботу, правильно оцінити складну оперативну ситуацію й прийняти виважене рішення», – пригадує ветеран університету, колишній проректор, полковник міліції у відставці Леонід Заєць, який у 1987 році командував 2-м взводом 1-ї роти батальйону ДССШМ.
Аби вшанувати та згадати страшні події 1986 року у конференц-залі навчального закладу зібрались курсанти, співробітники та ветерани ДДУВС.
Відкрив захід перший проректор університету Костянтин Бахчев, який побажав ліквідаторам здоров’я, родинного затишку і довгих років життя, під час своєї промови запропонував вшанувати світлу пам’ять загиблих під час трагедії.
Голова ветеранської організації Леонід Камишов згадав свою службу в німому, безлюдному, насиченому радіацією білоруському Поліссі. Леонід Іванович зазначив, що героїзм та мужність у тому лихолітті виявили не лише пожежні, що гасили реактор, не лише люди, які будували саркофаг, але й ті, хто захистив країну від небезпеки поширення радіації та інших негативних наслідків. Серед них були викладачі та курсанти Дніпропетровської спеціальної середньої школи міліції.
Завершили захід переглядом документальних фільмів про Чорнобиль.
Відлуння біди стихне ще не скоро. Проте ми маємо з оптимізмом дивитися у майбутнє, зробити все можливе, аби подібне не повторилося, берегти і огорнути турботою тих, хто жертвував своїм життям, здоров’ям, рятуючи світ.
— 1 449