Існують захоплення, яким готовий приділяти вільну хвилинку, і улюблена справа, без якої просто не уявляєш себе. Саме так можна сказати про 19-річну курсантку факультету підготовки фахівців для органів досудового розслідування Наталію Темрієнко. Ставши в чотири роки на лід, вона вже не може відмовитися від нього. Про досягнення і перепони, про любов до балету на льоду і прагнення здобути бажану професію слідчого в ДДУВС, далі у статті.
Іноді можна опинитися у правильному місці і в потрібний час, навіть не розуміючи цього. Маленька Наталія саме взялася до улюбленої забавки: кататися на візку в супермаркеті, поки мама купувала продукти. Саме це заняття й привернуло до неї увагу тренера з фігурного катання. Поспостерігавши трохи, він порадив жінці відвести доньку до СК «Метеор». Саме так чотирирічна Наталія вперше ступила на лід.
Дівчина віддала танцям на льоду чотирнадцять років: спочатку обрала одиночне фігурне катання, а в 2006 році стала частиною балету «Кристал». Талановитий колектив брав участь та здобував немало перемог на міжнародних фестивалях у Франції, США, Литві, Угорщині та Китаї. Наталія Темрієнко стверджує: «Нагород маю багато, та найвагоміша з них – це моя друга мама, керівник балету на льоду «Кристал» Валентина Губенко, а також велика родина, з якою я побачила світ та об`їздила всю Україну. Ми і зараз спілкуємося, підтримуємо один одного у складні моменти, у нас досить дружній колектив».
Наталія переконана, що головне досягнення у спортивному балеті на льоду – не нагороди. Розповідає, що ніколи не прагнула перемоги. Пишається тим, що її дитинство та юність пройшли саме на льоду. Навіть коли починалися новорічні канікули, у талановитої фігуристки не вистачало часу на відпочинок: колектив саме активно «катав казки» на льодовій арені, організовував виступи у Дніпрі, Кривому Розі, Харкові та інших містах України справжнє танцювальне видовище.
Як розповідає Наталія Темрієнко, напрочуд красива картинка – це лише вершина айсберга. Якщо ж заглибитися, доведеться споглядати тяжку працю, без якої не досягти бажаного результату. Були у спортивному житті дівчини як злети, так і падіння.
«Негаразди, травми, поразки переживає кожен спортсмен, і я не виключення, – згадує Наталія. – Після того як мій брат зламав ногу на льоду під час виконання чергового технічного елементу, я майже рік не могла себе змусити повернутися до тренувань. Страждала від панічного страху. Ось чому вирішила відмовитися від одиночного фігурного катання і перейти до балету на льоду. Впевнена, що цей переломний момент став для мене і поразкою, і, водночас, перемогою над собою: я знову змогла кататися, і це було найголовнішим».
Наталія стверджує, що саме фігурне катання розвиває досить корисні риси характеру: відповідальність, комунікабельність, дисциплінованість. Ранні підйоми та виснажливі тренування не пройшли задарма, адже дівчина змогла швидше адаптуватися, коли в її житті розпочався новий етап: навчання у ДДУВС та проживання в казармі.
Фігуристка згадує, як вперше замислилася про університет внутрішніх справ: «Ми на плацу готували з курсантами вишу спільний виступ, приурочений до Дня міста. Тоді я й подумати не могла, що колись опинюся тут знову. Вже в 9 класі оголосила рідним про своє бажання стати слідчим».
Зараз Наталія Темрієнко здобуває професію слідчого в ДДУВС і мріє про те, щоб у Дніпрі відремонтували СК «Метеор»: тут пройшли кращі роки її дитинства та юності. Прощатися з балетом на льоду вона не налаштована.
Коли споглядаємо за виступами таких ось яскравих колективів з усміхненими та тендітними фігуристками, рідко замислюємося про те, з чим доводиться стикатися їм кожного дня. Але хіба можливо пізнати ціну перемоги, якщо не доводилось падати та підійматися з колін, терпіти біль та виховувати в собі стійкість, силу волі, дисциплінованість? Улюблена справа – це не зажди одне задоволення. Та якщо дійсно любиш те, чим займаєшся, готовий долати будь-які труднощі.
— 1 845