Відкритий молодіжний поетичний конкурс нещодавно завершився на базі Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Продемонструвати свій поетичний талант мали змогу 25 учасників із закладів вищої освіти Дніпра. Серед учасників – курсант Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Марк Дегтярьов.
Усього декілька поетичних спроб має за плечима юнак. Але коли випала можливість перевірити себе у творчому конкурсі, вирішив заповнити анкету учасника та написати вірш, який торкається глибоких струн душі.
«Сон» – саме таку назву має вірш про батьків, написаний курсантом факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції.
Марк Дегтярьов розповідає: бувають періоди, коли не пише віршів узагалі. А потім приходить натхнення, і юнак знову починає творити. Іноді нові ідеї з`являються навіть вночі.
«Коли пишу, всередині все палає, відразу хочеться зробити щось хороше», – ділиться емоціями курсант.
СОН
Побачив якось уві сні
Моїх батьків старих-рідненьких
Що біля хати у селі
Сидять на лавці, мов живі,
А сонце, ген-ген за бугром
Спускається низенько…
Татусь цигаркою димить,
Сивеньку голову схилив – щось дума…
А мати поруч примостилась,
Сидить, зігнулась, щось плете;
У ковдру синю та біленьку,
Як долю рідну, свою неньку,
Чіткими стежками кладе.
Ви найдорожчі, мої милі,
Старенькі ріднії мої.
Сердитий вітер на могилі
Жене, кружляє Ковелі.
Любіть батьків, поки живії,
Та не цурайтесь: це дарма.
Ви схаменетесь – та надії,
Побачити їх уже нема…
Марк Дегтярьов
— 601