«Концепція розвитку юридичної освіти: ЗА та ПРОТИ» – саме за такою темою сьогодні відбулися правничі дебати. Участь у заході взяли представники Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.
До прямого ефіру, який транслювався у програмі «ZOOM», долучилися ректор ДДУВС полковник поліції Андрій Фоменко, проректорка Лариса Наливайко та професор кафедри кримінального права та кримінології Володимир Шаблистий.
Захід організований Асоціацією правників України та за підтримки програми USAID «Нове правосуддя». Головна мета дебатів – пропрацювати всі переваги та недоліки проєкту «Концепції розвитку юридичної освіти», який має визначити майбутнє юридичної освіти та взагалі правничої професії.
Модератором онлайн-зустрічі виступив кандидат юридичних наук, координатор Комісії Асоціації правників України з удосконалення юридичної освіти Максим Шевердін.
У рамках дебатів проєкт підтримував доктор юридичних наук, професор Андрій Бойко, а його опонентом виступив кандидат юридичних наук, заслужений юрист України Володимир Сущенко.
Для обговорення учасникам дебатів запропонували п’ять ключових питань:
• впровадження наскрізної магістерської програми підготовки правників;
• відмова від заочної форми підготовки правників;
• підготовка правників у закладах освіти зі специфічними умовами навчання;
• формат єдиного державного кваліфікаційного іспиту;
• гармонізація переліку галузей знань і спеціальностей в частині співвідношення галузей знань «Право» і «Міжнародні відносини» та спеціальностей «Право» і «Міжнародне право».
Як зазначив Андрій Бойко, специфіка юридичної професії визначає специфіку структури юридичної освіти.
«Структура юридичної освіти полягає в тому, що для професійної діяльності та формування професійних компетентностей необхідні базові знання та вміння, закріплення базових вмінь та навичок, а також подальше їх удосконалення та поглиблення. Тобто, ми формуємо широту розуміння права, його взаємозв’язків, особливостей, застосування правових інститутів тощо, а далі відбувається вдосконалення компетентностей з вибором певної траєкторії, індивідуальної для студента. Для цього більше підходять магістерські наскрізні програми, коли немає розриву між освітніми програмами, а якість підготовки має цілісний, завершений характер та логічну послідовність. Дуже багато країн дотримуються наскрізної магістерської програми», – підкреслив спікер.
На противагу позиції Андрія Бойка Володимир Сущенко зауважив, що дискусії щодо розвитку правничої освіти тривають, принаймні, останнє десятиліття, проте жодна із запропонованих раніше концепцій та законопроєктів не отримала підтримки більшості правничої спільноти, як серед освітян-науковців, та і серед практиків.
«Вважаю, що перше положення концепції суперечить декільком засадничим постулатам реалізації права людини на вищу освіту, а саме: завданням і принципам автономії закладів вищої освіти, концептуальним засадам Болонського освітнього процесу в Європейському Союзі, яким передбачена двоступенева вища освіта: бакалаврат і магістеріум; а також принципам академічної мобільності студентів і викладачів університетів Європи. Окрім цього, таке положення суперечить положенням чинного законодавства України у сфері вищої освіти», – акцентував увагу Володимир Сущенко.
— 1 012