– Конвенція про політичні права жінок від 1952 р.
– Декларація про ліквідацію дискримінації стосовно жінок від 1967 р.
– Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 1979 р.
Конвенція встановлює зобов’язання держав-сторін:
• включити принцип рівноправності чоловіків і жінок у свої національні конституції або інше відповідне законодавство;
• вживати законодавчих та інших заходів, включаючи санкції там, де це необхідно, що забороняють будь-яку дискримінацію щодо жінок;
• встановити юридичний захист прав жінок на рівній основі з чоловіками та забезпечити за допомогою судів та інших установ ефективний захист жінок проти будь-якого акту дискримінації;
• утримуватися від вчинення будь-яких дискримінаційних актів або дій щодо жінок;
• вживати всіх відповідних заходів для ліквідації щодо жінок з боку будь-якої особи, організації або підприємства;
• вживати заходів, включаючи законодавчі, щодо зміни або скасування чинних законів, постанов, звичаїв і практики, що являють собою дискримінацію щодо жінок;
• скасувати всі положення свого кримінального законодавства, що являють собою дискримінацію щодо жінок.
– Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» прийнята від 31 жовтня 2000 року
– Стратегія ґендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 роки
В Стратегії визначено, що основну увагу впродовж 2018-2023 років буде зосереджено на шести стратегічних напрямах:
1) Запобігання ґендерним стереотипам та сексизму й боротьба з такими явищами.
2) Запобігання та боротьба з насильством щодо жінок і домашнім насильством.
3) Забезпечення рівного доступу жінок до правосуддя.
4) Досягнення збалансованої участі жінок і чоловіків у процесі прийняття політичних та суспільних рішень.
5) Захист прав жінок-мігрантів, жінок-біженців та жінок-шукачів притулку.
6) Реалізація стратегії досягнення гендерної рівності в усіх політиках та заходах.