Небезпека та масштаби екстремізму і терористичної загрози, формування нетерпимості та проявів тероризму та осіб з екстремістською ідеологією

Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки

Стаття 258. Терористичний акт

Об’єктом кримінального правопорушення є громадська безпека.

    Тероризм – суспільно небезпечна діяльність:

  • насильство, убивства, тортури;
  • захоплення заручників;
  • інші способи залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я людей або погрози вчинення злочинних дій з метою прямого або непрямого впливу на прийняття якого-небудь рішення або відмова від нього в інтересах терористів.

Об’єктивна сторона кримінального правопорушення – діяння:

застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створюють небезпеку для життя чи здоров’я людини, або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків(наприклад, застосування отруйних речовин, затоплення, зруйнування будівель і споруд, пошкодження нафтопроводів, поширення збудників заразних хвороб, спричинення обвалів тощо);
погроза вчинення зазначених дій.

Кримінальне правопорушення є закінченим з моменту вчинення будь-якої із протиправних дій.

Суб’єкт кримінального правопорушення – фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення: вина у формі прямого умислу; спеціальна мета: 1) порушення громадської безпеки; 2) залякування населення; 3) провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення; 4) вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами; 5) привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста).

Кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення(ч. 2 ст. 258 КК) є вчинення: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків(наприклад, знищення чи пошкодження майна, спричинення тяжкого тілесного ушкодження тощо). Особливо кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 258 КК) є загибель людей (передбачає смерть хоча б однієї особи).


 

    Злочини, пов’язані з тероризмом:

  • втягнення у вчинення терористичного акту (стаття 2581 КК);
  • публічні заклики до вчинення терористичного акту (стаття 2582 КК);
  • створення терористичної групи чи терористичної організації (стаття 258 КК);
  • сприяння вчиненню терористичного акту (стаття 2584 КК);
  • фінансування тероризму (стаття 2585 КК);
  • завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності (стаття 259 КК);
  • напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення (стаття 261 КК);
  • погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали (стаття 266 КК).

 

Стаття 262. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем

Об’єктом кримінального правопорушення є громадська безпека в частині убезпечення від неконтрольованого доступу до вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів.

Предметом кримінального правопорушення виступають: 1)зброя (крім гладко ствольної мисливської); 2)бойові припаси; 3)вибухові

  • Вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської) – це зброя, в якій снаряд (куля, шрот) приводиться в рух миттєвим звільненням хімічної енергії заряду (пороху або іншої пальної суміші). До зброї, яка є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 262, належать всі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, а також атипічна зброя, кустарно виготовлені чи перероблені, а також історичні зразки зброї. Це – гармати, міномети, кулемети, автомати, карабіни, гвинтівки, пістолети та револьвери тощо.
  • Бойові припаси – це вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху (патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед тощо);
  • Вибухові речовини – це порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню;
  • Під вибуховими пристроями слід розуміти поєднання вибухових речовин із засобами ініціювання вибуху – зовнішніми джерелами імпульсу для здійснення вибуху (електродетонатор, капсуль-детонатор. вогнепровідний та детонаційний шнури тощо) та засобами управління (годинниковими, радіокерованими, ударної дії), завдяки чому такі пристрої придатні для застосування.
  • Радіоактивні матеріали – це матеріали, здатні до самовільного поділу, що супроводжується виділенням тепла, а також альфа-, бетаі гама-випромінюванням, порядок обігу яких регламентовано спеціальними нормативними актами. Предметом аналізованого кримінального правопорушення радіоактивні матеріали є за умови, що кількість речовини та інтенсивність випромінювання настільки великі, що здатні заподіяти шкоду здоров’ю людини.

Об’єктивна сторона даного кримінального правопорушення включає в себе вчинення таких дій щодо вказаних предметів: 1) викрадення – протиправне вилучення ; 2) привласнення – незаконне безоплатне утримання майна, ввіреного винному, або майна, яке перебуває в його віданні на законній підставі.; 3) вимагання – незаконна вимога передачі; 4) заволодіння шляхом шахрайства; 5) заволодіння шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 262); 6) розбій (ч. З ст. 262).

Розбій з метою заволодіння вибуховим пристроєм кваліфікується за ст. 187.

Суб’єктом цього кримінального правопорушення, вчиненого шляхом крадіжки, грабежу, розбою і вимагання, може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку, а у разі його вчинення в інший спосіб – 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується умислом. При цьому особа повинна знати про те, що предмет, яким вона заволодіває, належить до зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв або радіоактивних матеріалів, розуміти Небезпечні властивості таких предметів та те, що заволодіння ними здійснюється протиправним способом.


 

Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК)

Об’єктом кримінального правопорушення є громадська безпека.

    Предмет римінального правопорушення – це зброя: предмети призначені для ураження живої цілі, знищення чи пошкодження навколишнього середовища:

  • вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської) – це всі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, як серійно виготовленої, так і саморобної чи переробленої, для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухової речовини (пороху або інших спеціальних горючих сумішей);
  • бойові припаси – це вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху (патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед тощо);
  • вибухові речовини – це порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню;
  • вибухові пристрої – це самороб­ні чи виготовлені промисловим способом вироби одноразового застосування, спроможні за допомоги використання хімічної, теплової, електричної енергії або фізичного впливу (вибуху, удару) створити вражаючі фактори, – спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду, – способом вивільнення, розсіювання або впливу токсичних хімічних речовин, біологічних агентів, токсинів, радіації, радіоактивного матеріалу, інших подібних речовин (ч. 1 ст. 263 КК);
  • холодна зброя (ч. 2 ст. 263 КК) – предмети, що справляють колючий, колючо-ріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинджал, арбалет, нунчаки, кастет, тощо), конструктивно призначені для ураження живої цілі за допомоги м’язової сили людини або дії механічного пристрою.

 

    Об’єктивна сторона кримінального правопорушення – діяння:
    носіння(ч. 1, 2 ст. 263 КК) –переміщення в просторі, транспортування особою безпосередньо при собі (наприклад, в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі, тощо);

  • зберігання (ч. 1 ст. 263 КК) – володіння особою предметами кримінального правопорушення, які знаходяться у обраному нею місці (в помешканні особи, у приміщеннях за місцем роботи, тощо);
  • придбання(ч. 1 ст. 263 КК) – набуття права власності (наприклад, купівля, обмін, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу, тощо);
  • передача(ч. 1 ст. 263 КК) – надання цих предметів іншій особі у володіння, для тимчасового зберігання чи використання за цільовим призначенням;
  • збут(ч. 1, 2 ст. 263 КК) – відчуження та остаточна передача іншій особі (зокрема, продаж, обмін, дарування, сплата боргу, тощо);
  • виготовлення(ч. 1, 2 ст. 263 КК) – створення чи перероблення предметів, внаслідок чого вони набувають відповідних характерних властивостей;
  • ремонт(ч. 1, 2ст. 263 КК) – відновлення властивостей зазначених предметів (наприклад, заміна або реставрація зношених чи непридатних частин, механізмів; усунення поломок чи пошкоджень, тощо).

 

Не тягнуть кримінальної відповідальності зберігання, придбання і передача холодної зброї.

Кримінальне правопорушення є закінченим з моменту вчинення протиправного діяння у будь-якій формі.

Суб’єкт кримінального правопорушення – фізична, осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом.

Звільняється відкримінальної відповідальності особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 або 2 ст. 263 КК, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.


 

Стаття 2631. Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв

Об’єктом кримінального правопорушення є громадська безпека.

Предметом кримінального правопорушення є будь-яка вогнепальна зброя, у тому числі і гладкоствольна мисливська, бойові припаси, у тому числі і до гладко­ствольної мисливської зброї, вибухові речовини та вибухові пристрої.

    Об’єктивна сторона кримінального правопорушення полягає в незаконно­му

  • виготовленні
  • переробці
  • ремонті вогнепальної зброї
  • фальсифікація вогнепальної зброї
  • видалення чи зміна маркування вогнепальної зброї
  • незаконному виготов­ленні бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв

Під незаконним виготовленням вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухо­вих речовин або вибухових пристроїв потрібно розуміти вчинені без передбаченого законодавством дозволу дії по їх створенню.

Переробка вогнепальної зброї – це перероблення тих чи інших предметів шляхом надання їм властивостей вогнепальної зброї. Таким діями, зокрема, є перероблення ракетниці, стартового, будівельного, газового пістолета, інших пристроїв, пристосо­ваних для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, у зброю, придатну до стріль­би тощо.

Ремонт вогнепальної зброї – це таке відновлення характерних властивостей зазначеного предмета шляхом заміни або реставрації зношених чи непридатних з ін­ших причин частин, механізмів, усунення дефектів, поломок чи пошкоджень, налаго­дження нормального функціонування різних частин і механізмів, внаслідок якого ці предмети стають придатними до використання за цільовим призначенням.

Суб’єктом кримінального правопорушення може бути будь-яка особа, якій виповнилось 16 років.

Із суб’єктивної сторони кримнальне правопорушення може бути вчинено тільки з прямим умис­лом.


 

Стаття 264. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів

Основним безпосереднім об’єктом кримінального правопорушення є громадська безпека в частині дотримання встановлених правил зберігання зброї або бойових припасів. Додатковим обов’язковим об’єктом альтернативно виступають життя, здоров’я, власність або інші блага.

Предметом кримінального правопорушення є 1) вогнепальна зброя 2) бойові припаси.

3 об’єктивної сторони кримінальне правопорушення характеризується суспільно небезпечною дією: недбалим зберіганням вказаних предметів кримінального правопорушення Воно має місце тоді коли не виконані передбачені нормативним актами умови зберігання зброї або бойових припасів, насамперед ті, які спрямовані на убезпечення їх від сторонніх осіб. Обов’язковою ознакою кримінального правопорушення є суспільно небезпечні наслідки у вигляді 1) загибелі людей, 2) інших тяжких наслідків

Загибель людей означає смерть хоча б однієї особи До інших тяжких наслідків належать, зокрема, заподіяння тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження 

Суб’єкт кримінального правопорушення особа, яка досягла 16-річного віку, незалежно від того, чи було зберігання будь-якої вогнепальної зброї та будь-яких бойових при­пасів законним чи незаконним

Суб’єктивна сторона характеризується необережною виною у вигляді самовпевненості.


 

ЕКСТРЕМІЗМ І КСЕНОФОБІЯ: ПОНЯТТЯ І ВИЗНАЧЕННЯ


Кількість переглядів сторінки: 49